Рушник, що вміє промовляти.
Із плином часу світ перемінився,
Та з символів народу дорогих
Є ті, які донині збереглися
І вишитий рушник один із них.
Він є, щоб молоді на нім стояли
під час одруження, в найкращу свою мить.
На образах, що в церкві ви вінчались
Або, щоб немовлятко похрестить,
З ним ще синів в дорогу проводжають.
Ну, а коли є хліб на нім і сіль
То бажаних гостей ним зустрічають.
17 червня Киселівському НВК відбувся літературно-етнографічний вечір «Рушник, що вміє промовляти» , який підготували та провели завідуюча Киселівською бібліотекою-філіалом Чуприна Віра Василівна та завідуюча Новоселівською бібліотекою-філіалом Баран Олександра Іванівна.
Святково прикрашений зал українськими вишиваними рушниками, чарує око розмаїття кольорів та візерунків. На столі запашний коровай.
Мета заходу – прищеплювати любов дітей до України, до наших оберегів, до вишитого українського рушника.
Вишитий рушник посідає особливе місце. Рушники – неодмінні атрибути народного добробуту, весільної обрядовості, традиційна окраса життя. Важливі події в житті народу ніколи не обходилися без рушників. У вишивці знайшли відображення орнаменти, пов’язані з образами добра, краси, захисту від усього злого на землі.
Рушник з давніх-давен символізував мир, злагоду та здоров’я в сім'ї. Не було, мабуть, жодної хати на Україні, яку б не прикрашав вишитий рушник. В народі казали : «Хата без рушника, що родина без дітей».
Хліб і рушник – одвічні людські символи. Хліб-сіль на вишитому рушнику були ознакою гостинності українців. Прийняти рушник, поцілувати хліб – символізувало духовну єдність, злагоди, глибоку пошану. Цей звичай пройшов віки, ставши доброю традицією для нас.
Діти і вчителі з великою цікавістю роздивлялися старовинні рушники вишиті чорно-червоними кольорами на полотні. Там і квіти, і виноград, і птахи, і звірі. А на одному – в центрі узору вишитий герб Чернігівської губернії.
Всіх присутніх пригостили пахучим рум’яним короваєм, а потім всі дружно заспівали пісню Платона Майбороди на слова Андрія Малишка «Пісня про рушник».
Рушник… Він пройшов крізь віки. І хотілося б, щоб цей символ завжди прикрашав нашу оселю, був ознакою великої любові і незрадливості/
Віра Чуприна, завідуюча Киселівською
сільською бібліотекою-філіалом
Завідуюча Киселівською бібліотекою-філіалом Чуприна Віра Василівна та завідуюча Новоселівською бібліотекою-філіалом Баран Олександра Іванівна.
Всіх присутніх пригостили пахучим рум’яним короваєм
Коментарi