Чарує душу краса рукотворна


Барви серця Зінаїди Лук'яненко

З.Лук\'яненко

Ми пишаємось такими талановитими, відомими далеко за межами району вишивальницями, як Зінаїда Григорівна ЛУК'ЯНЕНКО (1938 р.н.). Уродженка с. Хрипівши Городянського району, Зінаїда Григорівна живе в Седневі з 1963 року. Після закінчення Уманського сільськогосподарського інституту як спеціаліст з рослинництва, стала одним із наукових співробітників Седнівської науково-дослідної станції. Вишивка чарувала її завжди, але сама почала віддавати весь вільний час улюбленій справі з 1994 року. Завітавши до її оселі в древньому Седневі неможливо не зачаруватися казковим затишком та красою. Ніби сама природа Придесення сійнула своєї вічної краси на стіни. І все це диво майстриня-берегиня створила власними руками. Багатьом відомі вишиті майстринею картини „Лебеді”, „День і ніч”, „Калина, „Пташина розмова”, численні рушники, у створенні яких Зінаїда Григорівна вміло і естетично поєднує звичайну вишивку хрестом з мережаним настилом по сітці, елементами макраме, гладдєвий валик, штапівку, строчку, мережку одинарний прутик, мережку подвійний стовпчик. Вишивка – не єдина пристрасть майстрині. Зінаїда Григорівна шиє, в’яже гарні ексклюзивні речі спицями та гачком, захоплюється макраме, флористикою. Читати далі...

/Files/images/maystri/P4100416.JPGрушники Зінаїди Лук\'яненкорушники Зінаїди Лук\'яненкорушники Зінаїди Лук\'яненкорушники Зінаїди Лук\'яненкорушники Зінаїди Лук\'яненкорушники Зінаїди Лук\'яненкорушники Зінаїди Лук\'яненко


Для перегляду відео необхідно встановити останню версію Adobe Flash Player.




Наталія Михайлівна та Анатолій Михайлович ДУБИНИ

Наталія Михайлівна та Анатолій Михайлович ДУБИНИ - подружжя з БРУСИЛОВА. Педагоги, працюють у Брусилівській школі, а як вправних і талановитих майстрів їх знає мало не вся Україна. Наділили талантами і своїх синів, і тепер важко сказати, чого не вміють золоті руки у цій родині. Саме Дубини взялися відроджувати древнє, нині призабуте мистецтво витинанки. Це паперове мереживо стало дуже популярним в Україні від середини ХІХ ст., ним захоплювались українці за походженням М.Гоголь та І.Рєпін, його використовували в ритуалах та як прикрасу. Анатолій ДубинаНаталія Дубина

Здається, в родині Дубин розгадали всі секрети витинання, тому їхні роботи милують око красою і складністю сюжетів. Не менш досконалими виходять з-під їхніх рук вироби з соломки, різьблені з дерева, інкрустація, розпис, писанки. Писанкарству Наталю Михайлівну навчила ще в дитинстві бабуся, яка до кожного Великодня встигала розписати до 400 яєць. Тепер онука постійно поповнює свою колекцію писанок, все більше символічних малюнків кладе на поверхню яєць, демонструє на виставках.

Наталія Дубина народилася у Дігтярівці Новгород-Сіверського району. Вона була однією з перших майстринь Чернігівщини, які почали відроджувати цю справу в 1990-ті роки. Наталія Дубина розписує яйця так, як робили це в її рідній Дігтярівці, отже, використовує традиційні для Чернігівщини кольори та орнаменти. У цьому — унікальність її робіт. Щороку до Великодня Наталія Дубина створює до сотні писанок: деякі їй замовляють для шкіл чи дитсадочків, також розписує на подарунки родичам, друзям і для своєї колекції. Її писанки експонувалися у Чернігівському художньому музеї, у Києві в Українському домі на Всеукраїнському великодньому ярмарку народних майстрів. Наталія Михайлівна живе у Брусилові Чернігіського району і працює в місцевій школі вчителем української мови та літератури. Детальніше...

Література:

Гаврик В. Неначе писанка село / Віктор Гаврик // Деснянська правда. - 2014. - 24 квіт. - С. 1, 6 : фот. - РЕЖИМ ДОСТУПУ.

Ященко М. Самородки з Брусилова : [родина Дубин] / Микола Ященко // Наш край. – 2007. – 7 квіт. (№27-28). – С. 1 : фотогр.


ЧЕРНЯК Наталія Василівна

(1940 р.н.)

Наталія Василівна мешкає в Чернігові, а народилась в селі РЯБЦІ Хмільницької сільради. Її вважають професіоналом у вишиванні, настільки досконалі роботи вона створює, хоча для неї це просто захоплення. Знавець народної вишивки, магічних стародавніх узорів. ЇЇ техніка вишивання білим по білому та білим по сірому є унікальною. Понад 30 років тому її роботи вперше потрапили на виставку в художній салон. З тих пір побувала, як автор, на десятках виставок, виховала багато учнів.

Народна майстриня Наталія Василівна Черняк (блог "Стежками рідного краю")

Наталія ЧернякНаталія ЧернякНаталія Черняк


Василь Яворський: золоті брилі сина коваля

ЯворскийВ західних регіонах нашої держави, де народився і виріс Василь Гаврилович, мало не в кожному дворі – народні майстри.

Народними ремеслами займаються всі, до цього спонукають і природні умови, і необхідність чимось заробляти, і повага до народних традицій. Батько Василя Гавриловича був вправним ковалем, мати витворювала свої шедеври за ткацьким станком або голкою і муліне. Яворский із Олишівки

Солом'яні вази, чайники, чашки, капелюхи Василь Яворський створює за зразком готових речей, а виходить далеко не копія. Теплий сонячний матеріал, дух майстра, його настрій і думки народжують неповторність. Тому на виставках, куди б не вивіз Василь свої вироби, біля нього завжди людно. Йому приємно й коли просто дивляться, і коли хочуть купити. Такі миті вважає щасливими будь-який майстер. В Олишівці чимало голів захищають його брилі від палючого сонця. Василь Гаврилович любить дарувати і зовсім не прагне збагачуватись від захоплення, яке й без того збагачує емоціями, насолодою від творчості. Роботи Яворського

Василь Гаврилович поки що єдиний в Чернігівському районі майстер плетіння із соломки. І виставлявся поки що лише на заходах районного рівня, тут нагороджувався грамотами і подяками. Зупинятись, схоже, він не збирається, принаймні заготував чималі рулони солом'яної стрічки, з якої будуть "ліпитись" нові, неодмінно ще кращі речі.


Володимир Коцур: брилі Філатовича

Володимир Коцур Якось Володимир Філатович КОЦУР, житель БРУСИЛОВА, храмував у сусідньому селі, і вперше побачив там солом'яні брилі. Хотів купити, бо дуже сподобались, а продавець на те відмовив – сплети сам. Без страху і сумніву взявся Філатович (так його називають у Брусилові) за нову для себе справу. Перший бриль перешивав чотири рази, а вже другий вийшов на славу. Тепер уся родина ходить у Володимир Коцур, Микола Панько, Акоп Цовикян Солом\'яні брилі Коцурабрилях, і односельцям, якщо хочуть захиститись від пекучого сонця, майстер ніколи не відмовить. Багато чого ще вміє робити Філатович - і корзину сплести, і гарний човен зробити. Чоловік не вважає це бізнесом, просто душа так бажає. За часів президентства Леоніда Кучми зробив кілька брилів на подарунок можновладному землякові. У своєму житті Володимир Коцур дуже завдячує молитвам матері, і сам черпає силу та впевненість у молитвах-оберегах.


Цовікян Акоп Оганесович

Акоп Цовикян Небагатьом професійним митцям і аматорам району підкорилось мистецтво культового станкового живопису – іконопис. Постійно представляє Чернігівський район на різноманітних виставках, відзначений багатьма грамотами та призами ЦОВІКЯН Акоп Оганесович, житель села БОРОМИКИ. Народився 14 лютого 1958 р. в столиці Вірменії Єревані. В 1974 р. закінчив школу і вступив до художнього училища ім. П.Терлемезяна. Під час служби в армії займався оформленням військових частин. Демобілізувавшись, працював дизайнером в рекламному бізнесі, брав участь в міжнародних конкурсах реклами. Одночасно писав маслом картини і портрети. В 1994 р. переїхав із сім’єю до України, на батьківщину дружини. Викладав два роки образотворче мистецтво в школі с.Боромики Чернігівського району. Іконописом займається з 1995 року. Дотримуючись символізму, традиційної колористичної гами та інших класичних вимог, пише ікони, мінііконостаси, іменні та сімейні ікони, дерев’яні великодні яйця із зображенням святих. Його твори можна побачити в церквах с. Боромики (ікони „Казанська” і „Голгофа”) та с. Брусилів (ікони святого Миколая і святого Михайла).

 Роботи Акопа Цовикяна Роботи Акопа Цовикяна Роботи Акопа ЦовикянаРоботи Акопа Цовикяна



Природжений дослідник-краєзнавець ДАХНО Юрій Володимирович

Юрій Дахно У маленькому селі МОСКАЛІ Шибиринівської сільради живе і працює природжений дослідник-краєзнавець ДАХНО Юрій Володимирович. У кожній старовинній речі, навіть фрагменті, він вбачає свідка історії. І ніколи не помиляється. Збираючи спочатку у своєму селі, потім і по сусідніх предмети побуту, фотографії, одяг, документи – власне, все що трапиться і що люди згодні продати чи обміняти – Юрій Володимирович створив цілий краєзнавчий музей. Вивчаючи різні типи вишивки, і сам почав вишивати. За професією – технік поштового зв’язку, нині вивчає в університеті історію права, пише краєзнавчу книгу, піклується про поповнення і повноцінне функціонування свого музею, депутат районної ради. Захоплення історією рідного краю розділяє з главою сім'ї вся його родина – дружина, два сини та донька.

 Садиба=Юрій ДахноУ Юрія Дахна Садиба= Садиба= Садиба=


1. ДАХНО Ю. КУПИВ МАГАЗИН І ВІДКРИВ У НЬОМУ... НАРОДНИЙ МУЗЕЙ : [інтерв´ю] / Юрій Дахно ; записала Людмила Пархоменко // Хвиля Десни : Погляд із Чернігова : [інтернет-видання]. – Електрон. текст. та зображув. дані. – Чернігів, 2012. – 4 лют. – Режим доступу: http://www.hvilya.com/blog/kupiv_magazin_i_vidkriv_u_nomu_narodnij_muzej/2012-02-04-187 (дата звернення: 18.02.2016). – Назва з екрана.

2. КОВАЛЬ В. Унікальна колекція старожитностей Юрія Дахна / Володимир Коваль // Gorod.cn.ua : городской сайт Чернигова / дизайн сайта: А.Бублиенко ; программирование: WEB-студия Beatom.Net. – Електрон. текст.та зображув. дані. – Чернигів, 2011. – 10 листопада. – Режим доступу: http://www.gorod.cn.ua/news/foto-i-video/30441-unikalna-kolekcija-starozhitnostei-yurija-dahna-foto.html#ad-image-0 (дата звернення: 21.02.2016). – Назва з екрану.

3. ЮРІЙ ДАХНО – справжній українець з Москалів. ФОТО // Високий Вал=Svoboda FM=newvv.net. – Електрон. текст.та зображув. дані. – Чернігів, 2012. –28 лют. – Режим доступу: http://svoboda.fm/Culture/215054.html?language=ru (дата звернення: 18.02.2016). – Назва з екрана.


Олександр і Віктор КОРОГОД

Роботи Корогодів - ЦеркваОдин з найдавніших промислів, відомий ще з часів Трипільської культури – кераміка. Віками мало хто міг змагатися у майстерності з українськими гончарями. Розвиток новітніх технологій диктує свої пріоритети, але теплий дух глиняної печі, запах і смак їжі з горщика, народженого шляхом взаємообміну енергії й тепла між майстром та глиною, кожен українець носить у глибинах генетичної пам'яті. Побачити справжній гончарний круг, заглянути в піч для випалювання все менше шансів мають молоді покоління. Але й сміливість відроджувати мистецтво кераміки беруть на себе також молоді. В Чернігівському районі це брати КОРОГОД Олександр і Віктор з ІВАНІВКИ. Красивими, дзвінкими й міцними роблять вони вази, підставки, амфори в стилі ретро, вазони для квітів, горщики для каші, тощо. Звісно, вручну, з випалюванням. Глину привозять з Київської області.

Література :

Адруг Г. Першу амфору зробили з вірою : [ братии Корогоди із Іванівки] / Ганна Адруг // Наш край. – 2005. – 3 верес. (№ 71-72). – С.2 : фотогр.

Роботи Корогодів

Кiлькiсть переглядiв: 113

Коментарi

Для того, щоб залишити коментар на сайті, залогіньтеся або зареєструйтеся, будь ласка.