Ладинська сільська бібліотека розпочала свою роботу в 1920 році. З 1977 року знаходиться в приміщенні Будинку культури. Дві просторі кімнати закладу займають площу в дев'яносто два квадратні метри. В одній з кімнат розміщений фонд бібліотеки, який нараховує 10560 книг та 807 примірників періодичних видань. Друга кімната оформлена під народознавчу світлицю, де зберігаються предмети побуту, український старовинний одяг, народна і сучасна вишивка майстринь села. В цій кімнаті відбуваються засідання клубу «Берегиня», що діє при бібліотеці.

До бібліотеки надходять такі періодичні видання: «Истории из жизни», «Дім, сад, город», «Порадник», газета «Наш край» (для дорослих) та «Пригоди», «Яблунька», «Журавлик», «У світі казок», «Умка» (для дітей).

За рік бібліотекою обслуговується 500 відвідувачів. Видається 10000 книг та періодичних видань.

ІСТОРИЧНА ДОВІДКА


Згідно даних державного архіву Чернігівської області, бібліотеку було створено в березні 1920 року.

У 1932 році діє хата-читальня.

Миткевич М. М. Облікові та статистичні документи бібліотеки свідчать, що під час післявоєнної відбудови села у вересні 1949 року відновила свою роботу і сільська бібліотека. Завідувачем бібліотеки на той час був Миткевич Максим Маркович.

З листопада 1953 року і до квітня 1984 року бібліотеку очолювала Ісаєнко Валентина Григорівна. Тоді бібліотечний фонд налічував лише 1032 примірники друкованих видань, з них 470 журналів (таких як « Молодежная эстрада», «Україна», «Перець», «Крестьянка», «На допомогу культосвітнім працівникам» та інші.

Ісаєнко В. Г. У листопаді 1972 року в Ладинському клубі читав лекцію гість з Москви, член Всесоюзного товариства «Знання» -О.А.Захарович.

Моргун Л.С. З 1984 року по 2009 рік бібліотеку очолювала Моргун Лідія Свиридівна - бібліотекар за фахом, майстриня-вишивальниця за покликом душі. її вишивками була прикрашена сільська бібліотека. Вишиті картини, серветки, рушники, портрети Т.Г.Шевченка, І.Франка, Лесі Українки завжди прикрашали виставки народних майстрів на районних та обласних святах.

У квітні 2005 року Ладинська бібліотека урочисто відзначила 85-річний ювілей, на якому було презентовано поетичну збірку Надії Пищик « Стежками Ладинки-красуні».

Пищик Надія Андріївна - завідуюча філіалом З 1 березня 2009 року Ладинську бібліотеку очолює Пищик Надія Андріївна. На сьогоднішній день бібліотека налічує більше десяти тисяч книжок, до фонду надходять періодичні видання: «Пригоди», «Истории из жизни», «Яблунька», «У світі казок», «Дім, сад, город».

При бібліотеці діє читацький клуб « Берегиня», який очолює Президент клубу - Надія Пищик.

Основною формою роботи клубу є засідання, на кожне з яких запрошуються гості, керівники села, почесні люди громади.

 Берегиня Члени клубу «Берегиня» беруть активну участь в громадському житті села, зберігають українську народну пісню, традиції, звичаї, обряди нашого народу.

Клуб має свій Статут, емблему - вишитий рушник, прикрашений калиною. Девіз клубу - « І чужому научайтесь, і свого не цурайтесь».

Моє хобі

Люблю квіти, які з ранньої весни до пізньої осені прикрашають моє подвір'я.

З раннього дитинства закохана в українську народну пісню, яку вперше почула від своїх батьків. Активна учасниця художньої самодіяльності Ладинського Будинку культури, керівник фольклорного ансамблю.

Навчаючись в школі почала писати вірші. Цей талант дуже пригодився мені в подальшому житті. Працюючи в дитячому садочку, читала свої казки та вірші діткам, складала віршовані та казкові сценарії до святкових дитячих ранків. Коли почала працювати директором Будинку культури, писала гуморески та вірші, які читала на сцені під час святкових заходів. Маю власну збірку віршів та гуморесок « Стежками Ладинки-красуні», яка вийшла в 2005 році до 85-и річчя з дня заснування Ладинської бібліотеки. Один з моїх віршів присвячений читачам бібліотеки.

Моїм читачам

Коли настане осінь золота,

І журавлиний клин у даль полине,

У день святих Надії, Віри і Любові

Ми відзначаєм своє свято професійне.

Цей збіг, мабуть, невипадковий,

Бо саме тут -у нас на стелажах

Живуть ваші улюблені герої

З любов 'ю, вірою й надією в серцях.

Живуть і вірять, що настане день–

Хтось візьме їх із стелажа рукою,

Запише у читацький формуляр

І забере на певний час з собою.

То ж не минайте наш священний дім —

Храм мудрості і світових талантів,

І ви потрапите у царство фоліантів

І геніїв відомих вам усім .

Вас з радістю завжди зустрінуть тут,

Вам подарують лагідну усмішку,

Запропонують прочитать цікаву книжку

Чи твори вам потрібні підберуть.

Не обминайте цей священний дім!

Заходьте хоч щодня в бібліотеку!

І ви потрапите тоді у картотеку

Почесних і шанованих читачів.

Н.Пищик

Душі основа

Я відкриваю двері в храм книжковий,

І мене зустрічають тисячі книжок.

Як же багато можна з них дізнатись -

Піднятись в небо до самих зірок,

Полинути з фантастами в майбутнє

Чи повернутись в сиву давнину,

Пізнать страшні роки голодомору,

З початку до кінця пройти війну.

Скільки тут праці і ночей безсонних

Тих, хто усе це свого часу написав,

Тих, хто ім'я своє навічно

В літературну спадщину вписав.

Це наші українські корифеї:

Сковорода, Шевченко, Котляревський, Ле, Франко,

Марко Вовчок, Олена Пчілка, Леся Українка,

Збанацький, Коцюбинський, Глібов, Головко.

Це генії Чернігівського краю:

Дрозд, Леус, Зуб, Реп'ях, Буренко,

Студьонова, Галковська, Ткач, Буденний,

Павло Тичина, Олександр Довженко.

Це автори російські: Пушкін, Чехов, Достоєвський,

Толстой, Тургенев, Шолохов, Шукшин.

І зарубіжні: Скотт, Золя, Дюма, Шекспір, Верн, Лондон,

Агата Крісті, Етель Войнич, Брата Грімм.

Вони живуть між нас і будуть доти жити

На цій святій українській землі,

Поки живуть іще бібліотеки

У кожнім місті, селищі, селі.

Поки іще заходять сюди люди

В цей світлий дім, за рідний цей поріг.

Бібліотека - це душі основа,

Це храм святий для невмирущих книг.

Не читав

Гарну дівчину зустрів

Гриць на дискотеці.

А дівчина працювала

У бібліотеці.

Тож одразу запитала:

«Скажи мені любий,

А у нас таке кохання,

Як у книжках буде?

Чи кохатимеш ти мене

Скажи по секрету,

Як Шекспірівський Ромео

Молоду Джульетту?

Чи ти будеш ревнувати

Як вийду із дому

Як відомий всім Отелло

Свою Дездемону?»

Грицько знизує плечима:-

«Я таких не знаю,

Я скажу тобі по правді -

Книжок не читаю»

«А коли ходив до школи,-

Дівчина питає, -

Читав книги, що із творів

Ти ще пам'ятаєш?»

«А з того, що вчили в школі

Я найбільш «Му-му» люблю

Будеш гавкати багато

То я тебе утоплю».

Кiлькiсть переглядiв: 105

Коментарi

Для того, щоб залишити коментар на сайті, залогіньтеся або зареєструйтеся, будь ласка.